Щоб забезпечити гармонiйний розвиток людини, дуже важливо з наймолодшого віку сформувати в неї свiдоме ставлення до власного здоров’я та навколишнього природного середовища. Думки дитини, її емоції, почуття, поведiнка, зумовленi взаєминами з людьми, природою, породжують настрiй: позитивний або негативний. Вiд цього великою мiрою залежить i здоров’я. адже вiдомо, що характер мислення, емоцiй є чинником фiзичного та психiчного комфорту.
Зміст роботи та завдання щодо формування валеологiчної свiдомостi у дiтей грунтуються на вимогах базової програми «Українське дошкілля», яка передбачає інтегрований підхід до цієї проблеми. У дошкільному закладі валеологiя є інтегрованою системою знань, якi окресленi в таких роздiлах: сфера «Я сам», сфера «Природа», сфера «Люди», сфера «Культура» та в розділі «Фізичний розвиток».
Вихователi мають розв’язувати такi завдання:
1. Озброїти дітей знаннями, якi необхiднi упродовж усього життя і спрямованi на збереження та зміцнення здоров’я:
-складові частини тiла та його міцна будова;
-режим дня як основа фiзичного і психiчного здоров’я;
-гiгiєнічний догляд за тiлом;
-оздоровчi вправи та їx значення для здоров’я людини;
-вплив загартування (природних факторiв — сонця, повiтря і води) на здоров’я;
-навколишнє середовище і здоров’я дитини;
-встановлення гармонiйних взаємин дiтей із живою та неживою природою, бережне ставлення до об’єктiв і дарунків природи;
-природа як джерело фiзичної психiчної та духовної сили, життевої радостi, наснаги, щастя;
-отруйнi рослини і гриби;
-особливостi взаємин мiж людьми: хлопчиками та дівчатками,чоловіками та жiнками–відмінність рис характеру, манер, міміки, емоцій, фiзичних проявiв органiзму;
-культура поведiнки дiтей як основа здоров’я;
-профілактика та усунення шкiдливих звичок;
-дитячий дорожньо-транспортний травматизм, його проф ілактика;
-дитячi хвороби та їх профiлактика;
-деякий медичний iнструментарій та обладнання (градусник, шприц, гiрчичники);
-лiкарськi рослини (напої вiдвари), їх оздоровча ціннiсть;
-доступнi методи самолiкування (вживання чаїв, елементи механічного масажу тощо);
-необхiдність лікарсько - педагогiчного контролю за станом здоров’я дітей
2. Формувати в дiтей валеологiчну свiдомiсть, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я iнших людей як найвищої цiнностi.
З. Виробити в дітей мотивації здорового способу житгя та мотивацiйнi установки на пріоритети здоров’я перед хворобами. Здоровий спосіб життя
головна умова формування, збереження та змiцнення фiзичного, духовного і соцiального здоров’я.
4.Формувати такi практичні вмiння та навички:
-гігiєнiчний догляд за тiлом, його частинами, органами;
-загартування, виконання гігiєнiчних рухiв, засвоєння культурно-гiгiєнiчних навичок пiд час їжi;
-прояви доброти, уваги, милосердя, чутливостi до iнших;
-самостiйне врегулювання збудженої поведiнки;
-дотримання правил особистої безпеки, дорожньо-транспортного руху, надання першої допомоги собі та іншим людям при травмах i отруєннях, пiдвищеннi температури, головному болi;
-заняття фiзичною культурою та спортом;
-використання музики, танцiв, художнього слова, художнiх картин, кольору, рухливих i пальчикових ігор, мiмiчних і пантомімічних вправ, хореографічних етюдiв в особистому оздоровленнi;
-органiзацiя самостiйного перебування вдома без нагляду дорослих.
5. Виховувати в дiтей бажання брати активну участь у оздоровленнi оточуючих людей, використовуючи набутi практичнi навички.
У дошкільному закладі проводиться планомірна робота по валеологічному вихованню.Завдання реалізуються в різних формах роботи: заняттях, міні-заняттях, «хвилинках здоров’я», святах, розвагах, іграх, а також всіма засобами фізичного виховання.