/Files/images/image-0-02-04-115e6e3c1f24e89062f181a76fe3f34138a367d0b1a4770fc8c898012943a5ea-V.jpgУстімова Марина Василівна - музичний керівник ЗДО "Золота рибка". Має вищу освіту, 32 роки педагогічного стажу. Кваліфікаційна категорія - "спеціаліст І атегорії".

Значення родинного виховання у розвитку музичних здібностей особистості дитини дошкільного віку

Нікого не потрібно переконувати у важливості музичного розвитку дошкільника. Саме музика знаходить дорогу до душі дитини, спонукає її до самовираження, знайомить з навколишнім світом. Музика збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати. Музична діяльність (співи, музичні рухи, слухання тощо) – це не лише засіб забезпечення виконання естетичних та освітніх завдань з музичного виховання, а й важливий засіб укріплення психічного та фізичного здоров'я, розвитку та мовленнєвих здібностей дитини. Музика допомагає дошкільникові глибше сприймати навколишнє життя, виховує любов до своїх рідних, друзів, Батьківщини, збагачує і емоційно забарвлює її мову, сприяє розвиткові її музичних здібностей./Files/images/ocuklar_i_n_14_800x600_mid.jpg
В сім'ї, у її традиціях криються джерела музичного обдарування дитини – вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчасного дотику до них. Саме в сім'ї завершується процес закріплення набутого дитиною в дошкільному закладі. Це означає, що за формування дитячого художнього смаку, музичних навичок, як і за формування особистості дитини, відповідальні вихователь, музичний керівник та особливо батьки.
Залучайте малюка до музики, використовуючи її загально- розвивальні можливості. Це може зробити і людина без музичної освіти.
Найперша порада батькам: співайте! Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого його народження. Що співати? Краще – дитячі пісеньки, традиційний репертуар яких дуже багатий. Як співати? Виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній з словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики.


Ксилофон. Купіть правильно настроєний ксилофон. Чому саме ксилофон? Тому що це єдиний інструмент, водночас і мелодійний, і ударний, який не розладнується з часом. Грайте на ньому музичну фразу за фразою, але не співайте. Потім зіграйте першу фразу й проспівайте її, називаючи відповідні ноти, наприклад «до», «ре», «мі», «до» або в іншій послідовності. Якщо відчуваєте, що фальшуєте, то не треба співати, краще говоріть. Грайте не окремі звуки, які, по суті, еквівалентні окремим літерам, а короткі музичні фрази, що є своєрідними музичними словами. Можна програти малюкові гаму, послідовно вдаряючи по клавішах в нижньому ряді; акорд – послідовність через одну клавішу нижнього ряду; хроматичну гамму, озвучуючи по черзі всі клавіші нижнього та верхнього рядів та інші варіанти послідовностей. Головне, щоб це був не окремий звук, а їх певне сполучення, послідовність.


Записи. Давайте дітям можливість слухати музику. Записуйте різну музику, привчаючи вуха малюків до різних жанрів класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.
Використовуйте різні види сприймання музики на слух. Розрізняють три виді музичного сприймання: пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим; частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє: музика в цьому разі є для нього джерелом емоційного стану, натхнення; і, нарешті, активне, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають неправильно. Зрозуміло, саме останній вид сприймання музики слід розвивати, оскільки ніякий інструмент не замінить дитині переживання безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голосу, власних відчуттів.


Дитина починає співати. Не хвилюйтеся, якщо цей момент буде дещо відстрочений. Малюк має багато разів почути ту саму пісеньку (якщо можливо, у вокальному та інструментальному варіантах), перш ніж сам її заспіває. Важливо, щоб у його пам'яті відклалося правильне звучання, інакше він не відчує відмінності між правильним варіантом та своїм власним невпевненим, з багатьма помилками виконанням. Не примушуйте дитину співати. І водночас підтримайте її, коли вона сама почне співати, заохочуйте її.



Імпровізація. Звичку до імпровізаціі доцільно виробляти змалечку. Не обмежуйтеся виконанням пісень, придумуйте музичні фрази, музичні інтонації самі. Не треба бути композитором, щоб скласти якийсь простий мотив. Спробуйте проспівати те, що ви мали сказати дитині. Вона буде у захваті; крім того, ви подасте чудовий приклад. Похваліть дитину, яка відповість вам так само. Самі складайте й римуйте слова, добирайте до них різноманітні виразні музичні інтонації. Через якийсь час дитина вибере те, що їй захочеться повторити за вами.


Голосові вправи. Зобразіть звук сирени, тобто на одному диханні спустіться до нижньої межі вашого діапазону, потім підніміться до верхньої. Запропонуйте дитині керувати вами: коли вона піднімає руку, ви підвищуєте висоту звука, а коли опускає – знижуєте. Гра дуже подобається малятам. Потім поміняйтеся ролями: малюк зображає сирену, а ви керуєте ним. Імітуйте сирену пожежників, заводський гудок, сирену поліцейської машини тощо. Зрештою, звук сирени можна придумати самостійно.


Домашній театр. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні тощо.


Не розбуди ляльку. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюку, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дитину все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.


Голоси різного тембру. Поговоріть з дитиною на цю тему. Коли звучить по радіо пісня, запитайте, що вона думає про голос співака, чи подобається, чи схожий цей голос на ваш, у чому відмінність тощо. Порівнюйте голоси різних співаків. Хай дитина знає про різні тембри голосу й відчуває їх. Коментуйте відповіді малюка і відзначайте правильні. Важливо, щоб дитина знала: їй щось вдається і ви це помічаєте.


Терпіння і удачі Вам у музичних заняттях зі своїми дітьми!

/Files/images/tiger-1338037204.gif

Кiлькiсть переглядiв: 329